Вайло
Літера: В

Вайло Буква - В



Вайло а, ч. і ж., розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій. Біда якомусь вайлові, якщо він потра­пить Багірову під руку в таку мить/ (Гончар, III, 1959, 188); 11 зневажл., лайл. Певно, ота мацапура, оте вайло сидить та човпе, бо хоче буть магістром (Н.-Лев., І,
608);— Гей, ти, вайло/ — гукала вона на неї, коли Гафійці ненароком вилітало з рук веретено (Ко­цюб., II, 1955, 31).


інші слова Літера - В