Важитися
Літера: В

Важитися Буква - В



Важитися жуся, жишся; наказ, сп. важся; недок. 1. Визначати свою вагу, важити себе. Оце було моло­дими та важимось на вагах (Вовчок, VI, 1956, 246); Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити, тоді напишу (Коцюб., III, 1956, 328).
з інфін , перен. Насмілюватися щось робити, зважу­ватися на щось. Діти в класі вже не важились говорити голосно (Фр., IV, 1950, 216); Настя, здасться, любила його, але якось не важилась сказати йому рішуче слово (Коцюб., І, 1955, 23); [Середа:] Адже вдруге він уже не важився покоряти серця відважних тракторис­ток (Мик., І, 1957, 483).
на кого. Замірятися, зазіхати. Не бийтеся, не лай­теся, ви на мене не важтеся (Сл. Гр.); Та ж ті., важать­ся навіть на короновані голови! (Вільде, Сестри.., 1958, 13).
4. Пас. до важити 3.


інші слова Літера - В