Ваготіти
Літера: В

Ваготіти Буква - В



Ваготіти ваготію, ваготісш і діал. вагочу, ваго-
тйш, недок., заст. 1. Обтяжувати вагою. Він [олівець] тепер ваготів, мов камінь, у моїй торбі (Фр., І, 1955, 245).
перен. Бути тягарем. їх [людей] дотик холодний, мов крига, проймає його до костей, ваготить на нім (Фр., І, 1955, 174).
ким, діал. Бути вагітною. Та й в «обителі» я зма­лечку. Матінка моя обрікалась — дітей довго бог не давав… Ось, як мною ваготіли, дак і оддали мене богу (Григ., Вибр., 1959, 372).


інші слова Літера - В