Вагончик
Літера: В

Вагончик Буква - В



Вагончик а, ч. 1. Зменш, до вагон 1.
розм. Те саме, що вагонетка. / вагончики, поскри­пуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої, ес­такади і, повертаючись назад, чекали в черзі інших пе-редніших вагонеток (Досв., Вибр., 1959, 285); У гли­нищі працює екскаватор. А по блискучих рейках цоко­тять Вагончики — то в корпус, то під кручу… (Вир-ган, Квіт, береги, 1950, 126).
Перевізне приміщення у вигляді легкого вагона, що використовується як житло трактористів, механіза­торів сільського господарства, залізничників та ін. ро­бітників, що працюють на певному віддаленні від на­селеного пункту. Бульдозеристи тим часом збились у затінку, під польовим вагончиком, що править їм тут за все: і за гуртожиток, і за буфет, і за клуб (Гончар, Тронка, 1963, 78).


інші слова Літера - В

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. В

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. В

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. В