Ваблячий
Літера: В

Ваблячий Буква - В



Ваблячий а,е. Дієпр. акт. теп. ч. до вабити. Тієї ж миті він побачив Ясногорську.. Спускаючись, Черниш дивився під ноги, а проте, здається, бачив тільки її, довгождану, небезпечну і ваблячу (Гончар, І, 1954, 361); Попереду простував Шаптала — затягнутий широким офіцерським ременем, до блиску виголений, з очима яс­ними й ваблячим и, як високе небо (Загреб., Спека, 1961,
22>-


інші слова Літера - В