Жартливий
Літера: Ж

Жартливий Буква - Ж



Жартливий а, е. Те саме, що жартівливий. [Наталка:] Яз Петром моїм щаслива, І весела, і жартлива (Котл., II, 1953,42); Очі її блиснули жартли­вим огником (Вас, І, 1959, 152); Від багаття доно­ситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (Коцюб., І, 1955, 184); Гурт жінок Провадив там дискусію жартливу: Де саме міст відо­мий той лежав (Рильський, І, 1956, 421).


інші слова Літера - Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж