Жартівник
Літера: Ж

Жартівник Буква - Ж



Жартівник а, ч. Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун. [Горлов:] Жартівник же ти. Який був у молодості, такий і залишився (Корн., II,
1955, 18); Всі засміялися, а старий залізничник здивовано
глянув на жартівника (Томч., Готель.., 1960, 270).


інші слова Літера - Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж