Жартик
Літера: Ж

Жартик Буква - Ж



Жартик а, ч. Зменш.-пестл. до жарт 1. Баяніст починає приставати до вожатої з різними жартиками (Гончар, Тронка, 1963, 223); Покинув [Філострат] свої жартики і заходився., порядкувати (Боккаччо, Дека­мерон, перекл. Лукаша, 1964, 240).


інші слова Літера - Ж