Жаровня
Літера: Ж

Жаровня Буква - Ж



Жаровня і, ж. 1. Металева, перев. невелика по­судина для розжареного вугілля, що використовується замість печі. їсти готують [бідняки Капрі] на вулиці, в жаровнях (Коцюб., III, 1956, 354); Дві жаровні, повні червоного жару, стояли посередині для курців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 368); * У порівн. —Дивись, Карпе, он як річка горить, мов жаровня (Мирний, І, 1954, 257).
Металевий лист із загнутими краями, на якому печуть або підсушують що-небудь. Поставила [Улянка] гарбуз варитись, а насіння — на жаровню у духовку (Донч., IV, 1957, 67); Жаровню склепали з шматків жерсті… (Ле, Клен, лист, 1960, 161).
Металева лопатка із загнутими двома краями, признач, для вибирання жару. Я враз побачив там на якійсь жаровні силу недопалків од свічок (Мик., Кадиль­ниця, 1959, 36).


інші слова Літера - Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж