Жарінь
Літера: Ж

Жарінь Буква - Ж



Жарінь і, ж., розм. Те саме, що жара 1. Віти Не в силі цю жарінь перенести —Аж гнуться, аж немов шепочуть: — Пити! (Дор., Серед степу.., 1952, 59); Землю, від спеки тугу, Липнева жарінь допікає (Риль­ський, Поеми, 1957, 282).


інші слова Літера - Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж