Жаринка
Літера: Ж

Жаринка Буква - Ж



Жаринка и, ж. Пестл. до жарина. Вогкий хмиз стрі­ляв на всі боки жаринками (Донч., V, 1957, 474); Бач, сів біля вікна, поблискує жаринкою цигарки (Скл., Кар­пати, II, 1954, 125); Омелькові очі розгорілись радісни­ми натхненними жаринками (Донч., II, 1956, 519); * Образно. Юрко відчував себе зараз жаринкою отієї пролетарської революції, що невгасимо палає на Сході (Козл., Ю. Крук, 1957, 421); * У порівн. Він [Тарас] слухав їх [кріпаків], затаївши подих, і кожне слово беззахисних людей, наче жаринка, падало йому в серце (Ваш, На землі.., 1957, 9).


інші слова Літера - Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж