Жара
Літера: Ж

Жара Буква - Ж



Жара й, ж. 1. Гаряча літня пора; спека. Надворі стояла жара (Фр., VII, 1951, 96): І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візьми та й занедужай (Мирний, І, 1954, 300); // Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін. У хаті душно та гаряче; порозвішувані по сті­нах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї, духоти та жари (Вовчок, І, 1955, 297).
2. діал. Жар (у 3 знач.). Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро, засихала на устах (Кобр., Вибр., 1954, 40).


інші слова Літера - Ж