Давйльшїк
Літера: Д

Давйльшїк Буква - Д



Давйльшїк а. ч. Той. хто видавлює сік. (Чет­верта частина хору:] Все те йде в велику кадку, до давильників під ноги, Свіжі, чисті виногрона топчуть потоптом вони (Гете, Фауст, иерекл. Лукаша, 1955, 391).


інші слова Літера - Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д