Жалюзі
Літера: Ж

Жалюзі Буква - Ж



Жалюзі невідм., с. 1. Складені з вузьких дощечок або металевих пластинок віконниці або штори для ре­гулювання світла і повітряного потоку в приміщенні. Вже спущені матово-жовті жалюзі в кімнаті попрорі­зувались жовтогарячими смужками від низького сонця (Л. Укр., III, 1952, 711); На багатьох крамницях жа­люзі закривали вітрини (Ів., Вел. очі, 1956, 19).
2. спец. Пристрій у вигляді вентиляційних ґрат (ре­шіток) з нерухомими або обертовими перами для регу­лювання повітряного потоку. Регулювання температури третього радянського штучного супутника відбувається з допомогою жалюзі, шляхом автоматичного повертання обертових пер під певним кутом до сонячного проміння (Наука.., 2, 1960, 14).


інші слова Літера - Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж