Жалощі
Літера: Ж

Жалощі Буква - Ж



Жалощі ів, мп. 1. Пригнічений настрій, що ви­кликається бідою, нещастям, невдачею і т. ін.; туга, скорбота. Зібралося Анні па тугу й жалощі, і вона., силкувалася вилити їх піснею (Фр., І, 1955, 61); Вони [спогади] ..ятрили серце дівоче, завдаючи йому болю та жалощів, від яких хотілося плакати (Шиян, Гроза.., 1956, 50).
Те саме, що жаль 1 2; жалість, співчуття. Голов-ним почуттям моїм до нього [товариша] були жало­щі (Л. Укр., III, 1952, 687); В Зіньчииій душі нарос­тає біль і образа, жалощі до самої себе (Шиян, Ба­ланда, 1957, 156); —Не за тим я прийшла і жалощів мені ваших не треба (Собко, Справа.., 1959, 111).
рідко. Незадоволення з приводу чого-небудь; скарги, нарікання.— А що, Грицьку, чи пшениця вродила? — почне бувало здалека Лушня, натякаючи на завсідні жалощі Грицькові (Мирний, II, 1954, 289).


інші слова Літера - Ж