Жалуваний
Літера: Ж

Жалуваний Буква - Ж



Жалуваний а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до
жалувати 4. Брюллов демонстративно не носив жалу­вані йому нагороди (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 134); Зліва першим двірський Андрій сидів, князем жалува­ний за доблесть на Ярославському бойовищі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 527).
Жалувана грамота, іст. — акт про надання яких-не-будь пільг, переваг, земельних наділів і т. ін. За цар­ською жалуваною грамотою брат гетьмана Данило Виговський одержав місто Прилуки (Іст. УРСР, І, 1953, 277); Він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (Стельмах, Хліб.., 1959, 19).


інші слова Літера - Ж