Жалітися
Літера: Ж

Жалітися Буква - Ж



Жалітися іюся, ієшся, недок. 1. Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися. Коля спотикався по дорозі й плакав, жаліючись, що “болять ноги й хочеться спати (Вас, І, 1959, 214); Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні.., шукав бодай яки­хось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бед-зик, Дніпро.., 1951, 9); * Образно. Голодний пес мелан­холічно жаліється на життя (Ю. Янов., І, 1958, 134).
2. Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому-небудь на когось.— Піп побіг жалітися інспек­торові та свому начальству (Коцюб., І, 1955, 307);
От же мені жалілись на вас і раділи, що я [становий] заступив на ваше місце: «Зразу,— кажуть, — полег­кість стала» (Україна.., І, 1960, 15);// розм. Нагово­рювати кому-небудь на когось.— / що то воно за мати, коли йде на сина жалітися? (Мирний, П. 1954, 162); * Образно. Тільки сполохана річка., мелодійним хлю­панням жалілась жовтому пісочкові на докучливих гос­тей.. (Коцюб., І, 1955, 143).


інші слова Літера - Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж