Давалець
Літера: Д

Давалець Буква - Д



Давалець льця, ч., розм., рідко. Те саме, що да­вальник. — Цесправді знайшовся гарний давалець: роботи дає багато, а харч дає видавцем (II.-Лев., II, 1956, 250).
Д Давальний відмінок, грам. Відмінок, який відпо­відає на питання: кому? чому? Розрізняють шість від­мінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний і місцевий (Курс сучасної укр. літ. мови, 1, 1951, 306).


інші слова Літера - Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д