Жабо
Літера: Ж

Жабо Буква - Ж



Жабо невідм., с. 1. заст. Нашивка з мережива або серпанку з оборками, що прикріплювалась до коміра верхньої чоловічої сорочки. Біле жабо, наче морська піна, обрамляло його шию (Рибак, Помилка.., 1956, 19).
2. Оздоба до жіночого плаття або блузки, зробл. з мережива чи топкої тканини, В сукнях широко застосо­вується., багате оздоблення — волани, жабо, банти, рюші, пишні комірці (Мист., 5, 1968, 39).


інші слова Літера - Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Ж

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Ж