Пасувати
Літера: П

Пасувати Буква - П



Пасувати 2, ую, уєш, недок. 1. У карточній грі — відмовлятися від участі в розиграші або кидати гру (до наступного розиграгау). [Терещенко:] Я рі­зався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись… Я карти ненавиджу! (Корп., II, 1955, 299).
2. перед ким—чим і без додатка, перен. Визнавати себе безсилим справитися з ким-, чим-небудь; відсту­пати. Чи він, старий січовик, коли-небудь пасував перед ворогом? (Добр., Очак. розмир, 1965, 227); Радянська наука не пасує перед труднощами (Вл., Аргон, всесв., 1947, 106); — У всякому ділі без наполегливості, любові і терпіння толку не буде. Люди з освітою, інженери, можна сказати, і ті пасували (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 187J.


інші слова Літера - П

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П