Єлей
Літера: Є

Єлей Буква - Є



Єлей єлею, ч. 1. Рослинна, персв. маслинова олія, що використовується для церковних обрядів; олива. — А це прошу прийняти й записать на монастир мою малу лепту: ладан, смирну і єлей,— промовив нишком.. Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 366); Глухо донеслася відповідь: — А ми ладанцем та смирною покадимо та пахучим єлеєм покропимо… (Донч., III, 1956, 151); * У порівн. / слово Із уст апостола святого Драгим єлеєм потекло (Шевч., II, 1953, 269).
2. перен. Те, що заспокоює, втішає, вихваляє. Інте­ресам розвитку радянської літератури чуже шарахання з сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, пі замашної дубинки (Про багатство л-ри, 1959, 102).


інші слова Літера - Є

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.