Тайний
Літера: Т

Тайний Буква - Т



Тайний а, е, розм., рідко. Те саме, що таємний, / небогу З її дитяточком малим І посадили й провели Вночі тайнйми манівцями (Шевч., II, 1963, 364); Тай­на дрож пронимав [проймає] народи,— ..Мільйони че­кають щасливої зміни (Фр., X, 1954, 10); Хтів гамувати я кров Силою тайних замов… (Крим., Вибр., 1965, 240).


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т