Тайкома
Літера: Т

Тайкома Буква - Т



Тайкома присл., розм. Те саме, що потай; крадь­кома, потайки. Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Ку­ліш, Вибр., 1969, 411); Після школи, вибравши слушну хвилинку, я тайкома од батьків чкурнув на ковзанку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 157).


інші слова Літера - Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т