Таїнство
Літера: Т

Таїнство Буква - Т



Таїнство а, с. 1. Церковно-культовий обряд (хре­щення, вінчання тощо), який нібито має чудодійну си­лу; священнодійство. З мужиками тримається [о. Ві-кентій] як з рівнею, тільки не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну (Стельмах, І, 1962, 266); — Почекай-но, почекай,.. Єлисею. Я, здається, ще не забув чину таїнства священства. Хіба миряни висвячу­ють будь-кого, а тим паче владик? (Тулуб, Людолови, II. 1957, 308).
Справляти (справити, вершити і т. гн,) таїнство (таїнства) — виконувати, здійснювати церковно-куль­товий обряд. Таїнство хрещення справив священик Павло Котляревський з пономарем (Думки про театр, 1955, 23).
2. перен., книжн. Про щось незрозуміле, загадкове. Він уже не відповідав. Та й пощо? Вершилося вже велике таїнство. Закриті очі вже бачили «той бік», і вся істо­та переживала щось невідоме, незрозуміле, щось вище (Хотк., І, 1966, 130); Мабуть, немає нічого чарівнішого в світі за осінній ліс, тихий, задумливий, сповнений незбагненного таїнства матері-природи (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 195); // чого. Про який-небудь складний, прихований процес. Дівчата-опилювачі перегукувались з пташками на своїх високих драбинах серед запашного цвіту, допомагаючи квітам творити таїнство свого бут­тя за розумною волею людини-творця (Довж., І, 1958, 483); Ареною найбурхливіших у сучасній біології подій стала жива клітина. Саме в її надрах відбувається таїн­ство синтезу білка — основа основ усіх життєвих про­цесів (Наука.., 10,1973, 32).


інші слова Літера - Т