Таємниче
Літера: Т

Таємниче Буква - Т



Таємниче присл. Те саме, що таємничо. Вона од­ним таємниче шептала щось, другим кивала головою або робила якісь знаки (Коцюб., І, 1955, 275); Вдалині таємниче дзюркотіла річка (Грим., Незакінч. роман, 1962, 206); Микула сів біля вогнища, схилив голову на руки і задивився на жар, що таємниче, з легким тріском дотлівав на камінні (Скл., Святослав, 1959, 28).


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т