Таємність
Літера: Т

Таємність Буква - Т



Таємність ності, ж. Абстр. ім. до таємний. Ми­нав день, минає два, Мина за ранком ранок; Безвісну будучиість вкрива Таємності серпанок (Граб., І, 1959, 416); Пригнала (корову] додому Оксана — на обличчі таємність така! А дід на призьбі — люльку палив, глянув примружено: — О, вже, мабуть, натворила щось? (Головко, І, 1957, 115); Він [Кость] і сам не ро-вумів, чого його так хвилює та стара стодола й Ромкова робота в ній. Невже тільки через те, що все це запнуто якоюсь таємністю (Донч., І, 1956, 66).
ТАбМНО. Присл. до таємний 1, 2, 4, 5. [Я в д о х а:] Краще таємно нам повінчатися та тоді вже й батькові сказати (Мирний, V, 1955, 193)? Капітан розповів, що багато з його товаришів-офіцерів уже таємно носящь при собі цивільний одяг на випадок оточення Будапешта (Гончар, III, 1959, 211); Там десь, глибоко, під сірим дзвоном коріння, щось вистигає таємно, витягаючи си­лу з серця землі (Коцюб., І, 1955, 421); За вікнами вітер таємно гіллям і снігами шумить (Сос, І, 1957, 114); — Мене погнали в Освенцім за те, що я таємно вчив ді­тей, коли гітлерівці спалили школу (Жур., До них іде.., 1952, 18).


інші слова Літера - Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т