Таджики
Літера: Т

Таджики Буква - Т



Таджики ів, мн. (оди. таджик, а, ч.^ таджичка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Тад­жицької PCP. Бачиш — руський з тобою [Україно], башкир і таджик, Друзі, браття твої, громоносна лавина (Рильський, II, 1960, 179): До іранської групи населення належать таджики — найдавніше хлібороб­ське населення Середньої Азії (Ек. геогр. СРСР, 1957, 363).


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т