Таврований
Літера: Т

Таврований Буква - Т



Таврований а, е. 1. Дієпр. пас теп. і мин. ч. до таврувати. / от зійшлись, тавровані і гнані Царем проклятим, партії сини, Що в Нерчинську вмирали на засланні, В У ржу мі волочили кайдани… (Мал., Наро­дження.., 1939, 6); // тавровано, безос. присудк. сл. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, за­силано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу (Коцюб., 1, 1955, 335).
2. у знач, прикм. Який має на собі тавро. Таврований жовнірський кінь водив вухами, щулив їх за кожним ру­хом чужих йому людей (Ле, Наливайко, 1957, 300);— За що ж вас мусили скарати?— спитав Сагайдачний стро­кату купку стратенців, де татари і вільнов ід пущені стояли всуміш з таврованими галерниками (Тулуб, Лю­долови, II, 1957, 146).


інші слова Літера - Т