Табунник
Літера: Т

Табунник Буква - Т



Табунник а, ч. Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі. — Навіщо ти їх годуєш? — здиву­валися табунники.— Що це? — Овес. Росіяни завжди годують коні вівсом. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають,— відповів Рахім (Тулуб, В степу.., 1964, 352).


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т