Таборище
Літера: Т

Таборище Буква - Т



Таборище а, с. 1. Місце, де розташований або де був колись табір (у 1—3 знач.). [Гелен:] Підіть за браму — зник ахейський табор [табір], лиш кінь один стоїть на таборищі,— богам троянським в дар дали ахейці того коня (Л. Укр., II, 1951, 302); А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява, мчить звідти вилиняла директорська «Побе­да», підкочує, зупиняється перед таборищем каналобу-дівників (Гончар, Тронка, 1963, 79).
2. Збільш, до табір 1—3.


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т