Таборити
Літера: Т

Таборити Буква - Т



Таборити ів, мн. (одн. таборит, а$ ч.), іст. Пред­ставники революційно-демократичного напряму в ан­тифеодальному національному русі чеського народу в XV ст.; учасники гуситських воєн (1419—1434 рр.) у Чехії. Ще в свої шкільні та студентські роки Воло­димир Ілліч міг читати в бібліотеці батька книжки і про Я на Г уса, і про таборитів (Рад. літ-во, 2, 1965, 32).


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т