Табівка
Літера: Т

Табівка Буква - Т



Табівка и, ж., діал. Гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече. Ви­тягалось найкраще лудінє (одежа), нові крашениці, пи­сані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом (Коцюб., II, 1955, 310); [Ю р а с и к:] Ми зберемось і пі­демо від хати. Я покладу кресало у табівку, Та ще свою мережану денцівку (Воронько, Казка.., 1957, 27).


інші слова Літера - Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Т

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Т