Закладати
Літера: З

Закладати Буква - З



Закладати аю, аєш, недок., ЗАКЛАСТИ, аду, адёш, док., перех. 1. Класти, засувати щось куди-не­будь, за що-небудь. Самі руки [Онисі] несамохіть рва­ли найкращі квітки й закладали за стрічки на голові, за коси (Н.-Лев., III, 1956, 34); Андрій мовчки лежав на землі, заклавши під голову руки, і мрійно дивився на верхи струнких березок (Вас, І, 1959, 156); Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і прониз­ливо свиснув (Смолич, V, 1959, 779); // Вставляти, помі­щати кудись, у що-небудь з певною метою, у певній кількості. Бувало — як цівку витче вже й знову закла­де, а сидить [Давид] задуманий, мов забув, що далі робити (Головко, II, 1957, 83); Тісним колом обступи­ли матроса майбутні підривники, і він їм терпляче, по кілька разів, пояснював, як треба змайструвати са­моробну міну, як її найкраще закласти на шосе чи за­лізниці (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 695); //Класти корм худобі. Він тим часом коня припинав у стійла да сіно закладав (Барв., Опов.., 1902, 111); Любив Дми­тро у зимовий вечір, заклавши на ніч худобі, сісти на лаві, підперти голову руками і читати (Стельмах, II, 1962, 327); // Помічати місце в книзі і т. ін., вкладаю­чи що-небудь між сторінками. Він заклав клаптиком паперу сторінку, одсунув книжку набік і підвівся (Досв., Вибр., 1959, 423).
<5> Закладати (закласти) за галстук, вульг.— пити алкогольні напої.— Мабуть, Tum Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Збан., Малин, дзвін, 1958, 28).
Заповнювати чим-небудь отвір, заглибину, пустий простір і т. ін. Шибку не засклили [в готелі ] цілий сезон, і я мусив закладать дірку книжками (Н.-Лев., II, 1956, 394); // Накладаючи щось, закривати який-небудь пред­мет. Таля завжди сиділа в схованці замкнена, ще й ляду до неї хлопці старанно щоразу, йдучи з дому, заклада­ли цеглою й засипали сміттям (Ю. Янов., II, 1954, 44); Я засунула його [барильце] в піч, заклала тріс­ками, заставила челюсті горщиками (Н.-Лев., III, 1956, 286).
Замикати з допомогою засува, палиці і т. ін. або заставляючи чим-небудь. Вранці, коли прийшли сюди, Таня сама взялася закладати двері стільцем (Гончар, Людина.., 1960, 4).
безос, розм. Про хворобливе відчуття заповне-ності в грудях, вухах, носі. Носи сині у всіх, руки подубли: в того кашель, у того нежить, а в того — вуха заклало (Тесл., З книги життя, 1949, 69).
5. Починати будувати що-небудь, робити основу чо-
гось. Тут [на майданчику] закладали два нових корівни­ки (Кучер, Трудна любов, 1960, 406); У великому гос­подарстві справ і клопоту повно. Новий розсадник треба закладати (Рудь, Гомін.., 1959, 109); Закласти сад — це ще невелика робота. Далеко важче виростити в ньо­му міцні, добре розвинені дерева (Колг. Укр., 10, 1958, 33); // перен. Засновувати, створювати що-небудь. — Вписуйся! — Омеляненко подав огризок олівця.— На­шу «Селянську спілку» закладаємо (Смолич, Мир..,
180); Вони щойно записалися до колгоспу, що його заклали цієї весни в їхньому селі (Панч, В дорозі,
262); // перен. Давати початок чомусь. / батьків­ська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (Коцюб., І, 1955, 439).
Закладати (закласти) підвалини (основи, фундамент) чого —давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали міцні підвалини соціалізму (Цюпа, Україна.., 1960, 289); Гребінка був одним з перших українських письменників, який заклав основи реалістичного стилю (Рад. літ-во, 1, 1962, 60).
6. Віддавати що-небудь у заклад (у 3 знач.) за пози­чені гроші і т. ін.— Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости.. Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків (Стельмах, Хліб.., 1959, 43).


інші слова Літера - З