Паіютчик
Літера: П

Паіютчик Буква - П



Паіютчик а, ч., церк., заст. Зневажл. до пан­отець 2. Два панотчики гарненько Попразникували Та й удвох собі при чарці Ніччю розмовляли (Фр., XI, 1952, 273); Слово Тараса смертельно «напудило» га­лицьких «батьків народу» — вгодованих панотчиків, па­нів, послів, адвокатів (Літ. Укр., ЗЛИ 1964, 2).


інші слова Літера - П