Паіютчик
Літера: П

Паіютчик Буква - П



Паіютчик а, ч., церк., заст. Зневажл. до пан­отець 2. Два панотчики гарненько Попразникували Та й удвох собі при чарці Ніччю розмовляли (Фр., XI, 1952, 273); Слово Тараса смертельно «напудило» га­лицьких «батьків народу» — вгодованих панотчиків, па­нів, послів, адвокатів (Літ. Укр., ЗЛИ 1964, 2).


інші слова Літера - П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. П