Пазити
Літера: П

Пазити Буква - П



Пазити зго, зиш. ПАЗАТИ, аю, асш і НАЗУВАТИ, ую, усш, недок., діал. 1. Пильнувати, стежити. Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа. Бо та служба все лиш за тим пазить, аби при нагоді вандрівки Краньцовського щось облизати (Март., Тв., 1954, 303).
Пазь своє — уживається як вигук, яким забороняють втручатися в щось. Пазь лиш своє і дай мені спокій… (Коцюб., II, 1955, 334).
2. Доглядати (у 1 знач.). Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш (Сл. Гр.); Вони сади­ли виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (Коцюб., І, 1955, 194).


інші слова Літера - П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. П