Єдвабний
Літера: Є

Єдвабний а, е, заст. Зробл. з єдвабу. Саму пані передержувала в місті колишня няня лише тому, що в пані ще були єдвабні сорочки та сукні (Панч, II, 1956, 395).
С ДЕН, єдна, єдне, діал. Один, одна, одне. Є дна ту­га — Сама молода, Друга туга — Що милого нема (Чуб., V, 1874, 6); Знов урве і затягне [Зслепуга] співанку.. Єден богач у другого Та й питається: За що тая голо­тонька Напивається? (Фр., II, 1950, 201); — В чет­вертій роті… Лихо!.. їх було двоє чи троє під череш­нею… То ні єден не встав (Гончар, І, 1954, 77).