Падлючий
Літера: П

Падлючий Буква - П



Падлючий а, е, розм. Підлий, мерзенний, ганеб­ний. [Д м и т р о: ] Всякому, хто тільки писне про тебе,— я вирву падлючого язика! (Стар., Вибр., 1959, 222); Балькаїза Довго буде ще шукати, Хто падлючих лаврів гідний (Л. Укр., IV, 1954, 192); Падлюче кодло.


інші слова Літера - П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П