Пагін
Літера: П

Пагін гона, ч. 1. Молода гілка або стеблина рос­лини. Як тільки пагони спаржі виткнуться верхівками на поверхню грунту, вони починають інтенсивно рости (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 245); Цвіт одцвітає, й зацвітає цвіт, І пагін молодий, що між дубами од прикорня в недавні зріс літа, Вже шапку листу в небі розгорта, Потиху розмовляючи з вітрами (Перв., II, 1958, 209); // звич. мн., чого, перен. Ознаки, прояви на­явності або розвитку чого-небудь. Костянтин Федін, вимогливий і невтомний майстер, в кожній своїй книзі плідно шукає пагони святого почуття братерства лю­дей (Вітч., 4, 1964, 157).
2. перен. Молоде, нове покоління; чиї-нобудь ді­ти, нащадки і т. ін. Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича — ці золотушні пагони старо­винного дворянського роду не здатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі (Стельмах, І, 1962, 281).