Пагілля
Літера: П

Пагілля Буква - П



Пагілля я, с, збірн. 1. Тоненьке гілля. Пороз­росталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Загреб., Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став/ Moi шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Павл., Бистрина, 1959, 122); На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Забіла, Ве­селим малюкам, 1959, 41).
2. переп. Молоде покоління людей. Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. По­явилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Рад. Укр., 3-ІХ 1962, 3).


інші слова Літера - П