Павучий
Літера: П

Павучий Буква - П



Павучий а, е. 1. Прикм. до павук 1.— Тісно в тебе тут,— привітавшись, оглядає [Плачипда] май­стерню, усі кутки якої засновані мертвими павучими гні­здами (Стельмах, І, 1962, 113); // Формою схожий на павука; павукастий. Летіть, орли, нещадні і могучі, На рать їх риньте з голубої кручі І розкаряки свастики павучі Розтоптуйте (Бажан, І, 1946, 118).
2. перен. Який відзначається рисами експлуататора, жорстокістю, підступністю, хитрістю. — Макар хоч і дурний, та не вашої павучої породи (Панч, II, 1956, 99).


інші слова Літера - П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П