Павітер
Літера: П

Павітер Буква - П



Павітер тру, ч., рідко. 1. Слабкий вітер; вітерець. Як живчик, як жилка тривожна, Прокреслиться паві­тер (Бажан, І, 1946, 73).
2. Вітер змінних напрямків. Павітер дме там у височині, обриваючи біле галуззя розквітлих вишень (10. Япов., І, 1954, 262).


інші слова Літера - П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. П