Дарований
Літера: Д

Дарований Буква - Д



Дарований а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дарувати 1. Корою пофарбована Торбина та була, Бабусею дарована, Щоб книги берегла (Шпак, Вибр., 1952, 144); // у знач, прикм. Дарованому коневі в зуби не дивляться (Укр.. црисл.., 1955, 282).


інші слова Літера - Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д