Набрід
Літера: Н

Набрід Буква - Н



Набрід роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідли­ві для суспільства люди, які випадково зібралися ра­зом. З усього цього різношерстого, безпринципного на­броду Троцький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Біогр. Леніна, 1955, 113); Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду — то невдоволених розверсткою хутірських синків, то колишніх стражників та тюрем­них наглядачів (Гончар, II, 1959, 263).


інші слова Літера - Н

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н