Набридлий
Літера: Н

Набридлий Буква - Н



Набридлий а, е. Який набрид. Марія змахнула хвартухом набридлу сльозу і боязко озирнулася до вікна (Кучер, Пов. і опов., 1949, 9); Над морем шугає прониз­ливий вітер і висвистує набридлу пісню (Хижняк, Кили­мок, 1961, 3).


інші слова Літера - Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н