Набрехатися
Літера: Н

Набрехатися Буква - Н



Набрехатися ешуся, ёшешся, док. 1. розм. До­схочу, багато побрехати (про людей). Оттак зависливії [заздрісні] люди (вони є всюди!): Якщо завидно їм — куди! Брехати, мов собаки стануть… А ти собі іди та йди: Набрешуться та й перестануть (Гл., Вибр., 1957, 47).
2. Досхочу, багато погавкати (про собак). НАБРИДАННЯ, я, с. Дія за знач, набридати.


інші слова Літера - Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Н