Даремний
Літера: Д

Даремний Буква - Д



Даремний а, е. 1. Який не дає наслідків; марний. Марні надії, даремні сподіванки… Ніхто не прибуде (Коцюб., І, 1955, 348); Не ждіть, пани, добра: дарем­на гра! (Тич., І, 1957, 79).
Який не має серйозних причин; безпідставний, непотрібний. А”ле вся їх лютість була даремна,— в селі ніхто не показувався (Фр., VI, 1951, 94); Вже ж бо сон мій не зовсім даремний.. Сон, що сниться у неділю рано, Зроду-звіку не минає здарма (Л. Укр., І, 1951, 101).
діал. Дарований. Даремному коневі в зуби не див­ляться (Номис, 1864, № 4610); їм даремний окраєць ніколи в зуби не дивився (Чендей, Вітер.., 1958, 79).


інші слова Літера - Д