Набілений
Літера: Н

Набілений Буква - Н



Набілений а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набілити. Ні, каже Дарка, вона не буде пудритися, бо вона про­валилася б крізь землю, якби, боронь боже, дізналися, що вона набілена (Вільде, Повнол. діти, 1960, 15).


інші слова Літера - Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н