Набіл
Літера: Н

Набіл Буква - Н



Набіл у, ч., діал. Молоко; молочні продукти. — Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на тор­гах, які нам носять набіл (Фр., VI, 1951, 272); Стар­ший вівчар попрощався зі своїм депутатом [власником полонини], і той побажав йому щастя в дорозі та на полонині. Дав йому кілька порад, як пасти худобу, як збирати набіл (Гжицький, Опришки, 1962, 18).


інші слова Літера - Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Н