Набігці
Літера: Н

Набігці Буква - Н



Набігці присл., розм. На бігу, під час руху. — А
чого се ми втікаємо, дядьку? — пита Хапко.— Хто вті­кає? — відпитує набігці дядько (Вовчок, VI, 1956, 283).


інші слова Літера - Н

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Н

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н