Набехкати
Літера: Н

Набехкати Буква - Н



Набехкати аю, аєш, док., перех., розм. Щільно втискуючи, вкладаючи, наповнити що-небудь.— О, лю­дино! — загримів він до Романа.— Сирицею мішок на­бехкав! Тьху!.. (Гончар, III, 1959, 313).


інші слова Літера - Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н